Театральний оглядач Сергій Федака про виставу "Маріупольська драма"

На сцені закарпатського театру ім. Шерегіїв відбулася прем’єра вистави Донецького муздрамтеатру (м. Маріуполь) “Маріупольська драма” за п’єсою О. Гавроша.

 

За жанром це сторітелінг, автобіографічна вистава, коли актори відтворюють події, учасниками яких були вони самі. У даному випадку — життя-буття у Маріупольскому драмтеатрі, де переховувалися люди з розбомблених домівок наприкінці лютого — у березні 2022 р. Аби зробити з цього п’єсу, драматург записав 50 годин інтерв’ю від приїжджих акторів, з яких потім відібрав одну годину найбільш драматичного матеріалу і перетворив його на напружене дійство. Натхненницею проекту виступила директор нинішньої невеликої театральної трупи Людмила Колосович.

У Закарпатському муздрамтеатрі готуються до відкриття нового театрального сезону

За місяць, 9 жовтня, відбудеться відкриття 77-го театрального сезону в Закарпатському академічному обласному українському музично-драматичному театрі імені братів Шерегіїв. 

Нині актори активно готуються до зустрічі з глядачами.

На поціновувачів театрального мистецтва чекає і прем’єра нової вистави, від режисера Михайла Фіщенка. 

 

 

У новому сезоні Закарпатський муздрамтеатр покаже музичний водевіль за Квіткою-Основ’яненком

Закарпатський муздрамтеатр завжди приділяв особливу увагу українській класиці, адже у назві театрі зафіксовано його статус як «обласний український».

Нині тривають репетиції музичного водевілю «Чого хоче жінка?», прем’єра якої запланована в новому театральному сезоні. Це інсценізація відомої повісті Григорія Квітки-Основ’яненка, яку здійснив сам режисер-постановник Анатолій Філіппов. Це не перша постановка твору, який харківський класик написав за власними життєвими спостереженнями, адже був громадським суддею. Музична вистава «Чого хоче жінка?» вже йшла в репертуарі Закарпатського муздрамтеатру. Зараз вона відновлюється в новому акторському складі.

Тим часом головний режисер Анатолій Філіппов 3 вересня зустрів 87-річчя, але вперше свої уродини не відзначав. Як розповів народний артист України, війна відібрала весь святковий настрій. Хоча відзначати є що, адже служить Мельпомені з 1954 року, коли ще студентом Харківського театрального інституту виходив на сцену місцевого театру. За свою довголітню кар’єру переграв сотні ролей, поставив півсотні вистав як режисер.

«Коли закінчилася Друга світова війна, мені було дев’ять років. І я добре запам’ятав воєнне лихоліття, адже я родом з Харківщини, де точилися жорстокі бої, -- розповідає Анатолій Філіппов. -- Однак навіть тоді Харків не руйнували так, як нині. І хто? Росіяни, яких ми називали «братами». Наша далека родина, знайомі опинилися без житла. Від початку війни у нас вдома в Ужгороді весь час проживають біженці – з Київщини, Харківщини, Чернігова, Одеси. Всі ми з нетерпінням чекаємо на перемогу України!».

 

 

Берлінський режисер працює над виставою в Ужгороді

Чотири роки тому Закарпатський академічний обласний український музично-драматичний театрі імені братів Шерегіїв поставив родинну виставу «ДО-РЕ-МІ», яка в несподіваний і яскравий спосіб розповідала про світ музики.

Берлінський режисер працює над виставою в УжгородіАвтором п’єси є ужгородка Хава Ейзель-Валаамова, а режисером вистави став Михайло Мільмейстер, наш земляк, який уже тривалий час мешкає в околиці Берліна. Знаний актор пантоміми, режисер оригінальних номерів і вистав, він продовжує підтримувати творчі зв’язки зі своєю маленькою батьківщиною. 

Вистава «ДО-РЕ-МІ» (ще одна її назва «П’єса для метеликів з оркестром») -- одна з найцікавіших постановок в Ужгороді за останні роки. Адже головним героєм спектаклю є оркестр, який грає сам себе. Протягом дійства звучать десятки мелодій від класичних до сучасних. Дійовими особами є також Диригент, Композитор, Нотки і навіть сама Музика. Пісні до вистави написав сам Михайло Мільмейстер.

Нині він приїхав до Ужгорода, аби поновити свій оригінальний музичний спектакль, який сміливо можна назвати й мюзиклом. Поміж репетиціями режисер розповів, що переймається ситуацію в Україні і брав участь у демонстрації солідарності з українцями в Берліні. У своєму помешканні досі приймає біженців. Протягом останніх двох років у великих творчих проектах участі не брав через епідемію ковіду, до якої в Німеччині дуже суворе ставлення. 

А вже незабаром оновлену виставу «ДО-РЕ-МІ» можна буде побачити на великій сцені Закарпатського муздрамтеатру. 

 

"Медіацентр УжНУ" про "Танець блукаючого вогню" за поезією Дмитра Креміня

21 серпня уродженцеві Закарпаття, поету, Шевченківському лауреату Дмитрові Кременю мало виповнитися 69 років. Вшанували видатного земляка в Ужгороді по-особливому: на малій сцені Закарпатського академічного обласного музично-драматичного театру ім. братів Шерегіїв відбулася прем’єра літературно-мистецького перфомансу «Танець блукаючого вогню» за ранніми творами поета. Серед глядачів, яких ледве вмістив зал, був і син поета, Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь з родиною.

 театрально-мистецький перфоманс «Танець блукаючого вогню»

В основі театрального дійства зокрема заборонена свого часу поема «Меморандум Герштейна», яка викликала шквал критики комсомольсько-партійних органів за «буржуазні ухили, відхід від соцреалізму» і стала початком фактично вигнання поета-четвертокурсника філологічного факультету УжДУ Дмитра Кременя з університету й із Закарпаття, причиною переїзду у Миколаїв. Поема розповідає про реального офіцера військ СС Курта Герштейна – фахівця із використання синильної кислоти. Він шукав свою божевільну сестру Гретхен, думав, що зможе завдяки своїй роботі потрапити до концтабору «Белшець» на території Польщі і врятувати її. Але, коли зрозумів, що синильну кислоту на території табору використовують не для очищення води, як йому казали, а для масових вбивств, і його сестри вже нема серед живих, він став списувати банки з речовиною як прострочені й передавати інформацію про фабрики смерті за кордон. Втім, зрозумівши, що не може протистояти масовим убивствам, почепив зірку Давида і разом з євреями пішов до табору. Від смерті у газовій камері Герштейна врятувала нацистська капітуляція, після якої його заарештували війська союзників. Через деякий час Курта знайшли повішеним у камері. Було це самогубство чи акція сусідів по камері – невідомо. Але до цього моменту офіцер встиг підготувати доповідну про масові знищення людей у концтаборах, яку 1946 року використали як доказ на Нюрнберзькому процесі. К. Герштейна реабілітували 1965 року.

Прем'єра за поезією Дмитра Креміня пройшла з переаншлагом

 театрально-мистецький перфоманс «Танець блукаючого вогню»

У неділю, 21 серпня, в День народження відомого українського поета Дмитра Кременя Закарпатський муздрамтеатр показав театрально-мистецький перфоманс «Танець блукаючого вогню».

Театральна посвята викликала цікавість у творчому середовищі, так що на малій сцені довелося доставляти чимало стільців. На прем’єру завітала родина Дмитра Кременя, його друзі, колеги з Ужгорода. 

У неділю Закарпатський муздрамтеатр покаже літературно-мистецький перфоманс за творами Дмитра Креміня

Найбільший театр Закарпаття щойно вийшов із літньої відпустки і одразу запрошує на свіжу прем’єру.

Дмитро Кремінь

21 серпня виповнюється 69 років з дня народження одного з найвідоміших закарпатських поетів Дмитра Креміня. І хоча Шевченківський лауреат більшість свого земного життя провів у Миколаєві, однак виріс і сформувався у мистецьку особистість саме на Іршавщині та в Ужгороді, де закінчив філологічний факультет Ужгородського університету. Підпавши під прес місцевих каральних органів, був змушений шукати щастя за межами рідної області. Так опинився на Півдні України, де з часом став визнаним авторитетом загальнонаціонального значення.

З нагоди Дня незалежності України Закарпатський музично-драматичний театр підготував літературно-мистецький перфоманс «Танець  блукаючого вогню» (режисер – заслужений артист України Василь Шершун). В основі дійства -- ранні твори закарпатського поета, зокрема, поема «Меморандум Герштейна», гостро критикована свого часу за «буржуазні ухили». У поетичному вечорі візьмуть участь і рідні поета – зокрема, дружина та син Тарас Кремінь, який нині займає урядову посаду Уповноваженого із захисту державної мови.

Літературно-мистецький перфоманс «Танець блукаючого вогню»  відбудеться у неділю, 21 серпня, о 18.00 на Малій сцені. Вхід на прем’єру вільний.

 

Заборонену поему Дмитра Кременя покажуть на сцені Закарпатського муздрамтеатру

На фото, репетиційний епізод: з диригентом оркестру Анастасією Жужговою.

За словами Василя Шершуна, йому вдалося інсценізувати твір «Меморандум Герштейна» Дмитра Кременя, лауреата Шевченківської премії.

У 70-ті роки, займаючись самвидавом, який був заборонений, студент Дмитро Кремінь передруковував на машинці свої поезії, поеми, а зрештою їх художньо оформлював в кілька випусків альманаху «Скриня». На початку 1974 року була фактично готовою до друку перша книга поета, де, окрім інших текстів, були поема «Меморандум Герштейна», поетичні симфонії: «Сад», «Танок блукаючого вогню» та інші.

Театральний оглядач Сергій Федака про виставу "Крик нації"

Розпочав роботу відроджений Донецький академічний обласний драмтеатр (м. Маріуполь), який за нинішніх умов переїхав до Ужгорода.

Перша прем'єра “Крик нації” Л. Колосович — колективна літературно-мистецька композиція за біографією і віршами Василя Стуса. Її дано у символічну дату. З одного боку, 16 липня — день Декларації про суверенітет України, з іншого — 16 березня росіяни скинули бомбу на будівлю Маріупольського театру, де загинуло кількасот осіб.

 

 

Спектакль нагадує популярний анекдот про вояка УПА, який нібито впав у летаргію і прокинувся лише у наші дні:

 

- А що в Україні?

- Війна з москалями.

- А де фронт?

- На Донбасі.

- Непогано просунулися! 

 

Вистава саме про те, як українці просувалися за ці сімдесят — вісімдесят років, зокрема у найбільш глуху брежнєвську добу. Звісно, розповідати цю історію у реалістичному ключі можна, проте не дуже доречно, бо навіть зараз чимало у ній виглядає незбагненно, по-своєму містично. То ж режисер обрала поліфонічне вирішення, коли різні епізоди подаються по-різному.

Наші контакти:

т/ф. (0312) 61-60-11 – приймальна
моб. (050) 411-47-41 – каса
тел.  (0312) 61-42-37 – черговий

Адреса театру:

88018 м. Ужгород, вул. Л. Толстого, 12
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

ГРАФІК ПРИЙОМУ ГРОМАДЯН