АФІША
Літературний клуб «Читаємо разом» долучився до обговорення вистави про Ерделі
- Опубліковано: Середа, 25 листопада 2015, 19:52
22 листопада після другого показу вистави «В Парижі гарне літо...» Олександра Гавроша у Закарпатському облмуздрамтеатрі відбулося обговорення з участю режисера й виконавця головної ролі Анатолія Філіппова, виконавиці ролі дружини художника, автора п’єси, директора театру, керівника департаменту культури ОДА та журналістів. Ініціатором обговорення виступив літературний клуб «Читаємо разом», який зародився в стінах філологічного факультету Ужгородського університету.
Вистава про видатного художника Адальберта Ерделі – подія в культурному житті краю, що й засвідчив другий аншлаг під час показу. Відповідальність зростає й тому, що багато хто ще пам’ятає митця, – стверджує начальник управління культури Закарпатської ОДА Юрій Глеба. На його думку, вистава вдалася. Єдине зауваження: не показано Ерделі як засновника закарпатської школи живопису. Олександр Гаврош каже, що у п'єсі є епізод з учнями, які, попри паплюження художника владою, приходять вітати Маестро. Режисер погодився подумати над ним.
За словами директор театру Василя Марюхнича, драматург і режисер творчо опрацювали ключові події життя і творчості Ерделі, запропонувавши своє розуміння його постаті. При постановці найбільше хвилювалися, аби не було суперечностей в історичних фактах, тому консультувалися з ерделізнавцями, зокрема Іваном Небесником, Михайлом Сирохманом.
Головний редактор газети «Неділя» Михайло Носа, активний театрал, після перегляду мав ще збурені почуття. Йому заімпонувало, що Ерделі, попри все, – оптиміст. Вразив епізод, коли треба було віддавати картину за харчі. Уявив собі, що тоді творилося в душі художника. А взагалі в закарпатського митця було таке цікаве життя, що й серіал можна знімати.
Студенти УжНУ вперше мали змогу безпосередньо поспілкуватися з творчою групою, що працювала над виставою. Дехто з них мало що знав до показу про головного героя, зате тепер зміг дізнатися більше про непересічну, навіть загадкову особистість Закарпаття. 
Анатолій Філіппов зізнався, що над виставою працювали понад 8 місяців, але на сцені – усього тиждень до прем’єри. Найскладніше було схилити акторів до світовідчуття митця, його ставлення до людей, кохання, прекрасного. Виконавиця ролі Розі (дружини художника Маґди) Катерина Якубик-Гамага каже, що коли добре відчуваєш роль, то можна вжитися в неї за кілька хвилин. Відчути свій образ актрисі допомогли розповіді рідних, які знали Маґду особисто.
Спеціально на виставу «В Парижі гарне літо...» приїхали празькі журналісти Алена Заманчикова і Андрей Вацулік, які готують годинну програму на радіо про Ужгород. Гості стверджують, що про Ерделі й закарпатську школу живопису в Чехії знають. У виставі вони побачили фаустівські мотиви, конфлікт людини зі світом, зі своїм часом, який назвали найбільшою драмою життя Ерделі. Подібну трагедію за часів соціалізму пережило чимало й чеських інтелектуалів.
Учасники обговорення дійшли до думки, що вистава з кожним показом буде точнішою і глибшою.
Іванка Когутич
