ЗАКАРПАТСЬКИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ОБЛАСНИЙ
УКРАЇНСЬКИЙ МУЗИЧНО-ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР
Імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв

Національна спілка театральних діячів просить надати Закарпатському муздрамтеатру звання "академічного"

Опубліковано: П'ятниця, 07 жовтня 2016, 07:49

3 жовтня у Києві проходив позачерговий з’їзд Національної спілки театральних діячів України, на якому головою НСТД обрано художнього керівника Національної оперети України Богдана Струтинського.

Серед інших питань делегати з’їзду прийняли звернення з проханням надати статус «академічного» Закарпатському муздрамтеатру.

«Закарпатський обласний український музично-драматичний театр імені братів Шерегіїв цьогоріч відзначив своє 70-річчя. Найбільший театр Закарпаття зробив чималий вклад у розвиток українського театрального мистецтва у найзахіднішій області України. Він є популяризатором кращих здобутків української та світової драматургії українською мовою в багатонаціональному краї.

Керівництво театру вже зверталося з клопотанням про надання театру статусу «академічного». Адже це чи не єдиний театр такого рівня в обласних центрах України, який ще не отримав цей статус.

Професор Сергій Федака про виставу "Дев’ять життів у дев’яти ночах"

Опубліковано: П'ятниця, 07 жовтня 2016, 07:28

На малій сцені Закарпатського муздрамтеатру відбулася прем’єра вистави Віталія Семенцова “Дев’ять життів у дев’яти ночах” за п’єсою сучасного румунсько-французького драматурга Матея Вішнєка “Пригоди ведмедиків панда, яку розповів один саксофоніст, котрий мав подружку у Франкфурті ”.

Одна з найбільших загадок людини – як у процесі еволюції виникло і закріпилося кохання. Для чого воно у нашій і без того перевантаженій системі? Адже і створення сім’ї, і заведення дітей і просто переживання щастя спокійно відбувається і без цього. Ба більше – кохання часто цьому усьому категорично перешкоджає. Проте воно чомусь є, багато здатностей людина розгубила, а от цю – і рада би, але поки не вдається. Драматург дає оригінальну і по-своєму переконливу версію цієї загадки. Режисер вивертає цю версію на свій копил. Хоча відповідь все одно ілюзорна, але більшість глядачів виходило з зали із видовженими обличчями.

Вистава – про взаємодію чоловічого і жіночого. Панди, очевидно, є перш за все відсилкою до Китаю, який у європейців зразу асоціюється з емблемою Інь-Ян – цього графічного римування жіночого і чоловічого. Франкфурт – найбільше місто Німеччини. Фурт німецькою означає річковий поріг, брід. Тобто щось таке, що сповільнює вільну течію, робить перепону рухові по воді, але для пішоходів, навпаки, уможливлює рух. Саксофон – типовий для джазу, який тримається на імпровізаціях. Якщо скласти усе це докупи (як у телевікторині з форту Буайяр), то виходить що п’єсу написано як імпровізацію про чоловіка і жінку, що то переривається, то знову починає розвиватися. Режисер обрав свою назву, яка викликає асоціації уже з арабськими казками 1001 ночі. Там був хепі-енд, тут навіть тяжко якось визначити категорію фіналу.

В Ужгороді зіграли "закарпатсько-київську" виставу "Дев’ять життів у дев’яти ночах"

Опубліковано: П'ятниця, 30 вересня 2016, 06:33

Ідея вистави за п’єсою Матея Вішнєка «Пригода ведмедиків Панда, які розповів один саксофоніст, що мав подружку у Франкфурті» виникла в київської актриси Ольги Армасар.

Саме вона принесла її режисеру Віталію Семенцову і разом із закарпатцем Михайлом Фіщенком зіграли головні ролі.

Це, як кажуть артисти – моновистава, тобто вистава двох акторів, за весь час на сцені більше нікого немає.

Це спільна робота двох театрів Закарпатського та Київського. Прем’єра вже відбулася в Ужгороді, далі виставу представлять на розсуд столичного глядача. В Ужгороді її відіграли на малій сцені театру. З самого початку режисер загадував її як виставу для фестивалів.

На малій сцені муздрамтеатру показали виставу для гурманів

Опубліковано: Четвер, 29 вересня 2016, 09:49

Хто вона, ця загадкова жінка в його ліжку? Чому йому конче треба знати, як її звуть? Чому саме йому вона подарувала дев’ять ночей? І до чого тут ведмедики панда? Що таке наше життя? А стосунки між людьми?

Такі та інші питання виникають після перегляду вистави «Дев’ять життів у дев’яти ночах», прем’єру якої показали 27 вересня на малій сцені закарпатського муздрамтеатру.

Абсурдистську французьку п’єсу, що має назву «Пригоди медведиків панда, яку розповів один саксофоніст, котрий мав подружку у Франкфурті», написав драматург-філософ румунського походження Матей Вішнєк, а поставив київський режисер, актор, викладач акторської академії Віталій Семенцов усього за 16 днів. Це вже третя його робота в закарпатському театрі.

«Мала сцена – це експеримент, це родзинки у великому пирозі. На Заході дуже популярні вистави малих форм. Великими формами нині нікого не здивуєш, бо акторів замінили технології – комп'ютерні штучки, мильні бульбашки тощо. Атмосферу ж на малій сцені творять актори. Це великий план, упритул до глядача – тут перевіряється акторський талант. П’єса Вішнєка дивовижна: розповідає про те, як би ми могли прожити наше життя, якби змінилися вчасно», – коментує режисер.

Київський режисер Віталій Семенцов про прем'єру вистави "Дев'ять життів у дев'яти ночах"

Опубліковано: Середа, 28 вересня 2016, 19:13

27-28 вересня на малій сцені незвичайна прем'єра

Опубліковано: П'ятниця, 23 вересня 2016, 20:42

Ужгородцям покажуть виставу «Дев'ять життів у дев’яти ночах», яка гратиметься для двох міст – Ужгорода та Києва. Адже в постановці будуть задіяні двоє провідних акторів обох театрів – Михайло Фіщенко та Ольга Армасар. Режисер-постановник, відомий режисер та актор кіно Віталій Семенцов обрав п’єсу сучасного французького автора Матея Вішнєка.

«П’єса про наше життя, яке часто межує з абсурдом. Ми народжуємося для того, щоб померти. Хіба це вже не абсурд? Єдине, що ми можемо – створити гарну історію між двома датами на могильному надгробку. Ця рисочка і є наше життя. Про це наша вистава», – коментує режисер Віталій Семенцов і порівнює її з буддистською притчею, в якій монах утікав від тигра й, стрибнувши у прірву, зачепився за ліану. Зверху його чекав тигр, внизу – крокодил. І раптом виповзли дві чорно-білі мишки, інь і янь, і почали перегризати ліану. Монах побачив, що через скелю пробивається суниця. "Краще я буду людиною, яка потягнулася до суниці, ніж людиною, яка втікає від тигра", – вирішив монах.

Закарпатський облмуздрамтеатр взяв участь у Міжнародному фестивалі "Мандруючі зірки"

Опубліковано: Четвер, 22 вересня 2016, 06:22

Закарпатський обласний музично-драматичний театр ім.братів Ю.-А. та Є.Шерегіїв провів успішні гастролі в Києві. 

10 вересня "шерегіївці" взяли участь у ХІХ міжнародному театральному фестивалі "Мандруючі зірки" пам’яті Шолома-Алейхема, в якому було представлено десять колективів із Києва, Львова, Хмельницького, Чернігова, Полтави, Ужгорода та Тель-Авіва. Закарпатці показали виставу "Моя чарівна Естер" за давньоєврейською легендою (режисер Михайло Мільмейстер). Фестиваль пройшов на високому художньому рівні, збирав повні зали і вирізнявся розмаїтою тематикою. Закарпатський облмуздрамтеатр вже вдруге став його учасником.

11 вересня "шерегіївці" на сцені Національної музичної академії показали виставу "В Парижі гарне літо…" за п’єсою Олександра Гавроша. Глядачі тепло сприйняли "інтелігентну драму" про засновника закарпатської школи живопису Адальберта Еределі, довго аплодували, не відпускаючи акторів зі сцени. В обговоренні після вистави взяли участь представники театральної громадськості Києва, члени закарпатського земляцтва. Режисер-постановник вистави, народний артист України Анатолій Філіппов був здивований, як мало знають про Адальберта Ерделі в столиці. "Навіть чимало освічених людей вперше дізналися про цю постать, – розповідає він. – Тому велику роль у популяризації цього славного імені може відіграти і наша вистава".

Режисер Ярослав Геляс про постановку "Гамлета"

Опубліковано: Вівторок, 20 вересня 2016, 00:00

Закарпатський облмуздрамтеатр вирушає з гастролями до Києва

Опубліковано: Четвер, 08 вересня 2016, 08:27

Цього тижня Закарпатський обласний український музично-драматичний театр імені братів Ю.-А. та Є.Шерегіїв їде на гастролі до столиці.

В суботу, 10 вересня, о 19.00 "шерегіївці" покажуть виставу "Моя прекрасна Естер" у постановці Михайла Мільмейстера у великому залі Національної музичної академії. Спектакль гратимуть у рамках 19-го Міжнародного театрального фестивалю "Блукаючі зірки", на який запросили закарпатців.

У неділю, 11 вересня, о 19.00 у тому ж залі презентують виставу про відомого закарпатського художника Адальберта Ерделі "В Парижі гарне літо…" за п’єсою Олександра Гавроша.

В понеділок, 12 вересня, вистави відбудуть у столичному Будинку офіцерів: о 12.00 покажуть музичну казку "Мауглі", а о 14.30 – українську класику за І.Карпенком-Карим "Про що плачуть верби?".

У вівторок, 13 вересня, закарпатський облмуздрамтеатр відвідає Білу Церкву, де в Палаці культури токож покаже вистави "Мауглі" (12.00) та "Про що плачуть верби?" (14.30), – повідомили в театрі.

Провідний актор Михайло Фіщенко вирішив здобути фах режисера

Опубліковано: Вівторок, 09 серпня 2016, 11:30

Днями провідний актор Закарпатського обласного музично-драматичного театру імені братів Шерегіїв Михайло Фіщенко вступив до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого. Він здобуватиме фах режисера драматичного театру.

За словами Михайла Фіщенка, це рішення було для нього неочікуваним, під час відпустки й роботи із режисером Віталієм Семенцовим вирішив поєднати приємне з корисним і спробувати вступити. А в  юності, після закінчення  Харківського державного інституту культури,  було якось не до цього.

Під час вступного творчого випробування розписав постановочний план вистави «Спадкоємець», яку поставив на малій сцені Ужгорода цьогоріч. У результаті вступив на п’ятий курс на місце державного замовлення заочної форми навчання. Вчитися майбутній спеціаліст зі сценічного мистецтва буде у класі  Народного артиста України, професора кафедри театрознавства університету, художнього керівника театру «Сузір’я» Олексія Павловича Кужельного.

«Хотів би перезавантажитися. Під час сесій подивитися вистави в київських театрах, познайомитися із новими людьми й знайти друзів по творчості, адже вступили актори і режисери з різних регіонів України. Хочу здобути новий досвід і використовувати його», - ділиться очікуваннями виконавець багатьох головних ролей у виставах муздрамтеатру в Ужгороді, зокрема Орфея («Орфей та Еврідіка» О. Саркісьянса), Ерделі в молодості («У Парижі гарне літо» В. Філіппова), Едіка («Meine liebe Віра» С. Архипчука) тощо.