АФІША
Професор Сергіій Федака про прем'єру вистави "Пригоди бравого солдата Швейка"
- Опубліковано: П'ятниця, 19 лютого 2016, 08:50
Настільки заповненого партеру і балкону на домашній (а не гастрольній) виставі ми не пам’ятаємо. Публіка ледве не висіла на люстрах. З одного боку, в Ужгороді нікуди піти. З іншого, історія Швейка обіцяла певну розраду, якусь альтернативу тій сірятині і мряці, що навколо. Надії не обмануто. Згадується фраза про «Дядю Ваню” у постановці Р.Віктюка: «Так дядю Ваню не ставив ніхто”. Швейка ставили у різні пози, але так, як Василь Васильович – м-да. Це історія, розказана у часи, коли вже всі ілюзії злиняли, коли попереду – ніяких мрій, а межа між пристойним і ганебним давно зникла. Тобто про наш 2016-ий.
Хоча формально спектакль – історія Першої Світової з тяжкого бодуна. Є такий жанр у народній історіографії, де замість документів і монографій – анекдоти і апокрифи. Ніде не сміються стільки, як у війську. Хай той сміх десь істеричний, десь «нижче плінтусу”, часто крізь сльози – але без нього не вижити, не витримати ідіотизму і безнадії солдатського існування. Такої убійної дози казарменого гумору я не отримував вже років тридцять (навіть серіал «Солдати” відпочиває). Гумор часто на рівні пантоміми (балетмейстер В.Бабука).
Актор Любомир Геляс у програмі "Ранок" на "Тисі-1"
- Опубліковано: Понеділок, 15 лютого 2016, 08:38
"Тиса-1" про прем'єру вистави "Пригоди бравого солдата Швейка"
- Опубліковано: Понеділок, 08 лютого 2016, 18:54
Театральний «Швейк» вийшов на диво закарпатським
- Опубліковано: Субота, 06 лютого 2016, 09:32
Останнього дня січня в обласному українському музично-драматичному театрі імені братів Шерегіїв відбулася перша прем’єра року – музична комедія «Пригоди бравого солдата Швейка». Постановку за однойменним романом Ярослава Гашека зробив режисер Василь Шершун.
До теми Швейка «шерегіївці» звернулися вдруге: 30 років тому її поставив словацький режисер Ярослав Сисак, а теперішній режисер грав одну з ролей. Василь Шершун каже, якщо порівнювати вистави, то і Сисакова, і та, яку привозила до Ужгорода столична трупа з участю Богдана Бенюка й Анатолія Хостікоєва, – драматичні, натомість ужгородці представили музичну комедію, яка в наш розхристаний час все ж дає глядачеві чимало нагод і для філософських роздумів.
"Закарпатський кореспондент" про прем'єру "Пригоди бравого солдата Швейка"
- Опубліковано: Понеділок, 01 лютого 2016, 20:02
Йозеф Швейк - балакучий, але вихований телепень, який періодично страждає нападами ревматизму та підприємливості (найчастіше - одночасно). Звільнений з військової служби, оскільки визнаний медиками «повним ідіотом». До війни займався торгівлею краденими собаками, з початком Першої Світової гучно оголосив про своє бажання йти на фронт. І пішов, точніше поїхав (про що навіть написала місцева преса). Встиг побувати в поліції, в божевільні і навіть у гарнізонній тюрмі як дезертир і симулянт. Герой ?! Сумнівно ... Але з чим же тоді пов'язана його популярність?
Ярослав Гашек називав свій роман «історичною картиною певної епохи». Істотно, що в назві спектаклю не уточнюється, в яку з воєн розвиваються події. Режисер навмисно розширює координати оповіді, занурюючи дію в атмосферу кабаре в стилі 1930-х років, звертаючись до епохи між двох світових воєн як архетипового стану людства, що напередодні катастрофи живе одним днем. За словами Праудіна, спектакль адресований не тільки шанувальникам роману, але насамперед людям, розуміючим, що відбувається сьогодні. Авторів вистави цікавить в «Швейку» доля дезертира - єдиного, хто здатний, якщо не зупинити війну, то хоча б відтягнути її на деякий час.
У неділю в Ужгороді представлять "Пригоди бравого солдата Швейка"
- Опубліковано: П'ятниця, 29 січня 2016, 08:22
Відомий роман Ярослава Гашека давно вже став надбанням театральної сцени. Звертався до образу вояка Швейка і Закарпатський обласний український музично-драматичний театр – близько 30 років тому. Тоді музичну комедію поставив словацький режисер Ярослав Сисак.
Нині "шерегіївці" пропонують нове прочитання. Цього разу режисером-постановником "Пригод бравого солдата Швейка" є художній керівник театру, заслужений артист України Василь Шершун, який, до речі, завтра, 29 січня, відзначає власне 60-річчя.
У музичній комедії (музика – В.Лукашова, лібрето – Д.Шевцова) задіяний майже весь творчий склад театру. Головну роль – Йозефа Швейка – виконують досвідчений актор Тарас Гамага та молодий артист Сергій Баранов.
Працівники муздрамтеатру - лауреати премії імені братів Шерегіїв (1995-2015)
- Опубліковано: Середа, 20 січня 2016, 08:34
Цього року минає двадцять років з початку присудження обласної премії в галузі театрального мистецтва імені братів Шерегіїв. З цієї нагоди публікуємо повний перелік лауреатів премії, які працюють в нашому театрі, з указанням року лауреатства.
Вручено обласні премії у галузі театрального мистецтва імені братів Шерегіїв
- Опубліковано: Понеділок, 18 січня 2016, 07:44
1
5 січня в музично-драматичному театрі відбулася церемонія нагородження лауреатів обласних премій в галузі культури і мистецтва за 2015 рік.
Лауреатами обласної премії у галузі театрального мистецтва імені братів Шерегіїв цього року стали:
- в номінації "Режисерсько-постановочна група" – режисерсько-постановочна група Закарпатського обласного українського музично-драматичного театру ім.братів Ю.-А. та Є.Шерегіїв (у складі: режисера-постановника Василя Шершуна, художника-постановника Людмили Бєлої, балетмейстера-постановника Віктора Бабуки) за виставу "Про що плачуть верби” за мотивами п’єси І. Карпенка-Карого "Безталанна";
- в номінації "Актору – за краще втілення художнього образу сценічного героя" – Атілла Ференц – актор Закарпатського обласного угорського драматичного театру за роль Балажа у виставі "Не жить мені без музики" Ж. Моріца;
Художній керівник Василь Шершун про театральні підсумки 2015
- Опубліковано: Середа, 13 січня 2016, 20:35
Професор Сергій Федака про прем'єру "Лускунчика"
- Опубліковано: П'ятниця, 08 січня 2016, 10:51
На відміну від численних пізніших переробок ця версія є інсценівкою безосередньо казки Е.Гофмана, досить близькою до його тексту. Правда, з деякими змінами, пов’язаними зі специфікою нашого театру – так, замість братика і сестрички фігурують дві сестрички тощо. Зате мишаче царство – у всій красі. Зграя налічує понад десяток гризунів – причому кожний індивідуалізований, зі своїм екстер’єром і харакетром. Це найбільш анімалістична вистава у репертуарі театру, справжнє “У світі тварин” на сцені. У доробку О.Саркісьянца вже була одна подібна вистава – за “Джульєтою і Ромео” М.Ладо, де діє кілька свійських тварин. Тепер же це взагалі феєричне шоу і для юних натуралістів, і для їхніх батьків. Якщо у повсякденні сучасний городянин мишей майже не бачить (хіба що повіситься якась у холодильнику), то тут вони – як живі з неповторною пластикою дрібної фауни (балетмейстер В.Бабука). І все це рухається під якесь музичне олів’є, від якуого зразу новорічно-різдвяний настрій (музичне оформлення – Н. і М.Петрунь).
Мишильда – друга роль у нашому театрі молодої актириси Єлізавети Неглядюк. Вийшло щось середнє між Пеппі Довгою Панчохою і строгою вчителькою з початкових класів.
