АФІША
Актори без масок: Тарас Гамага
- Опубліковано: Середа, 12 квітня 2023, 18:55
Відповіді на анкету актора Закарпатського муздрамтеатру
Про яку роль мрієте?
– Відверто кажучи, немає такої ролі. Я не вважаю себе актором. Адже спочатку працював на посаді артиста балету і навіть не мріяв стати актором. Не думав, що працюватиму в театрі, але театр – це наркотик, і мене просто затягнуло.
Ваша найулюбленіша роль?
– Кожна роль, яку мені пропонували, цікава. Починаючи від Шерхана в «Мауглі» і закінчуючи Стенлі в «Трамваї жадань» або ж Назаром Стодолею. Навіть від Карлсона я дуже кайфував.
Кого із персонажів кіно хотіли би зіграти?
– Тараса Бульбу або Богдана Хмельницького. Щоправда, важко переграти великого Ступку – людину перед якою, як кажуть на Закарпатті, «калап долу». В створених ним образах є чому повчитися.
Якби не професія актора, з чим би пов'язали своє життя?
– Можливо, став би співаком, бо батько і мама були ведучими солістами Закарпатського народного хору. Пішов би в щось творче.
Яка найбільш курйозна ситуація трапилася під час театрального життя?
– Це було на початку моєї кар'єри – грав у масовці тінейджера 8-9 класу у виставі «Дівча, яке любить коней». Мені вже виповнився 31 рік, мав шикарні вуса. І от граємо сцену: сидить на гойдалці Віктор Бабука, я його гойдаю. Раптом помічаю, як помічник режисера махає мені з-за куліси: «Тікай зі сцени, тікай!». Переляканий підходжу і питаю, що трапилось.
– Збрити вуса негайно! Який дев'ятикласник з вусами?!
Ну я збрив, питань нема. Але за два дні мені треба було грати у «Витівках Хануми», а там потрібні вуса, які я нещодавно збрив. Добре, що помічниця режисера дала команду, щоби мені їх приклеїли.
