Сьогодні в нашому театрі відбулася особлива подія — екскурсія «За лаштунки заради ЗСУ» для першокласників ужгородської школи №6. Діти заходили до театру так, ніби відкривали двері в казковий світ: обережно, але з широко відкритими очима, сповненими очікування та радості.

Багато з цих дітей мають татусів, які зараз боронять Україну. Хтось — на передовій. Хтось — не повернувся. І саме в їхніх голосах, у простих дитячих питаннях і тихих історіях було те, що торкається дорослих значно глибше за будь-які слова.

Вони співали, танцювали, сміялися — щиро, світло, по-дитячому. І сьогодні не діти аплодували акторам — актори аплодували дітям. Бо їхня енергія, сміливість та здатність нести радість у світ, де поруч живе біль, наповнили сцену й лаштунки особливим теплом.

Під час завершального етапу екскурсії — у кабінеті керівника театру — діти побачили фронтові фото з побратимами. Вони вмить притихли, а потім підійшли й по-дитячому щиро обійняли. І почали ділитися своїми історіями про татусів: де служили, коли востаннє бачили, як чекали дзвінка. Короткі фрази, які стискають серце… Але в кожній з них було світло, що вони несуть попри все.

Цим світлом вони сьогодні наповнили і наш театр.

Ми працюємо завдяки тим, хто нас захищає.
І для тих, хто росте, чекає і вірить.

Слава Збройним Силам України.
Слава Україні.