Майя Володимирівна Геляс народилася 26 березня 1939 року у сім’ї службовців у місті Воронежі. Після війни, батько Володимир Мернов, був направлений на роботу до Львова. Свою трудову біографію починала на швейній фабриці як майстер головних дамських уборів.
Але потяг до сцени переміг, і в 1959 році двадцятирічна Майя стала студенткою театральної студії при Львівському театрі імені Марії Заньковецької. (До речі, вчилася разом із майбутнім корифеєм Богданом Ступкою). У 1961 році закінчує навчання і розпочинає працювати актрисою Дрогобицького музично-драматичного театру.Ще будучи студенткою, закохується у вже тоді знаного актора Ярослава Геляса (1916-1992). І хоча між ними була різниця у 23 роки, кохання з першого погляду було таке бурхливе, що невдовзі вони одружуються.
Молоде подружжя переїжджає на роботу в Одеський український театр, якому Майя віддала два роки свого життя. У 1963 роціГеляси їдуть до Тернополя, де Ярослав Томович очолив обласний музично-драматичний театр. 11 років він тут працює головним режисером, а вона грає на сцені.
Із 1974 року провідна актриса переїжджає до Ужгорода, де її чоловік отримав посаду головного режисера Закарпатського музично-драматичного театру. Тут вона грає в театрі, а з 1980 року ще й займає посаду помічника режисера. У1993 році після смерті Ярослава Геляса ненадовго переїжджає до Львова, де працює в театрі іменіМарії Заньковецької. Згодом повертається до Ужгорода і в Закарпатський муздрамтеатр. На цей раз – назавжди.
Син Володимир Геляс ( 1963 р. н.) закінчив Київський університет театру і кіно імені Карпенка-Карого, працює актором у Львівському театрі «Воскресіння», активно знімається в кіно.
Молодший син Ярослав Геляс (1971 р.н.) теж закінчив Київський університет театру і кіно імені Карпенка-Карого, але вже як режисер; працює на столичному телебаченні. До сторіччя батька поставив у 2016 році в Закарпатському муздрамтеатрі «Гамлет» Шекспіра, якого зіграв його небіж, старший онук Майї Володимирівної-- Любомир Геляс, актор Закарпатського музично-драматичного театру імені братів Шерегіїв.
За півстолітню творчу біографію Майя Володимирівна виконала понад сто ролей на театральних підмостках. Знялася в головних ролях у двох кінофільмах «Укртелефільму»за Марком Кропивницьким: «Дай серцю волю, заведе в неволю» (Одарка) та «Чарівна сопілка» (Галька).
Серед пам’ятних сценічних образів у театрі -- Долорес у п’єсі «Камінний господар» (Л.Українка), Лізонька з «Лиха з розуму» (О.Грибоєдов), Гелена – із «Синіх рос» (М.Зарудний), Олеся із «Незабутнього» (О.Довженко).
Знаковою в її театральній кар’єрі стала роль Анни в «Украденому щасті» Івана Франка, де вона грала разом з народним артистом України Ярославом Гелясом та нинішнім заслуженим артистом Ярославом Мелецем.
Неодноразово відзначалася почесними грамотами Міністерства культури та Закарпатської обласної держадміністрації.
Заслужена артистка України з 1990 року, лауреат обласної премії імені братів Шерегіїв у 2005 році.
Майя Володимирівна завжди була активною у громадському житті. Разом з Ярославом Гелясом створювала Руськокомарівський сільський народний театр, яким керувала три роки. Десятки років очолювала осередок Спілки театральних діячів України в Тернополі та Ужгороді. Театр був сенсом її життя,і вона йому віддавалася сповна.
Померла заслужена артистка України 1 вересня 2017 року в Ужгороді на 79-му році життя, а вічний спочинок знайшла у Львові, поруч зі своїм чоловіком – «першим Гамлетом України» Ярославом Гелясом.
Олександр Гаврош, завліт Закарпатського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені братів Шерегіїв.
