Січень був складним і напруженим місяцем — із відключеннями електроенергії, повітряними тривогами та постійним фоном війни, що не зникає ні вдень, ні ввечері. Попри це, театр продовжував працювати.

Глядачі приходили на вистави навіть у холодні вечори, уважно стежачи за новинами та реагуючи на сигнали тривоги, розуміючи, що світло може зникнути будь-якої миті. І попри всі обставини, зали були заповнені.

У січні з аншлагами відбулися вистави:

• «У полоні Снігової королеви»
• «Лускунчик»
• «Бременські музиканти»
• «Чарлі і шоколадна фабрика»
• «Кіностудія злочину»
• «Загадкові варіації»
• «Кайдашева сімʼя»
• «Я чекаю на тебе, мій любий»
• «Неаполь — місто мільйонерів»
• «Сімейна вечеря»

Ці аншлаги — не лише показник успіху. Передусім це свідчення потреби людей у живому спілкуванні, підтримці та можливості хоча б на кілька годин відволіктися від реальності війни.

Ми працюємо, тому що маємо таку можливість. І ця можливість є завдяки Збройним Силам України — тим, хто сьогодні не в глядацькій залі, а на бойових позиціях.

Театр не скасовує війну. Але він допомагає її витримати.